Лист до тебе
Христя Гудима
--------------------------------------------------------------------------------
Здавалося б тебе забула:
не бачила, не знала, не відчула;
закрила серце, душу розірвала,
всі спогади про тебе поховала.
Та марно намагалася я жити,
не плакати, не сумувати, не тужити
без тебе час для мене зупинився,
і світ, неначе, теж змінився.
Але ти знов в моє життя прийшов,
збудив, покликав - віднайшов
ключі загублені від серця,
яке до тебе так і рветься.
А серце все кричить: "Не смій
за ним іти, про себе думати почни,
живи без нього і цьому радій,
навік позбудься нездійсненних мрій”.
Та розум слухати я не хотіла,
лише до тебе прагнула, летіла.
І хоч не знаю я, що далі буде,
тебе моя душа ніколи не забуде.